«Герой великого міста-ЯППІ»

Яппі (Young Urban Professional) з анг.мови- молодий міський професіонал. Основним та найголовнішим критерієм для себе "яппі" вибрали –«успіх у бізнесі». "Яппі" працюють на високооплачувальній роботі, в одягу надають перевагу діловому стилю,слідкують за модою,відвідують  фітнес-зал. Саме поняття «яппі» зародилося у далекій «рейгінівській» Америці на початку 1980 року.

У більшості "яппі" у резюме чітко вказано наявність диплома МВА, котрий у більшості випадків їм оплатила компанія роботодавець. "Яппі" прагнуть на максимум використати інших.

Якщо звернути увагу на представників "яппі" нового покоління для себе легко зауважити що вони наділенні корисними для просування кар’єрною драбиною рисами характеру, а саме:

-          Гнучкістю;

-          Прагматичністю;

-          Комунікабельністю;

-          Наглістю;

-          Цілеспрямованість;

Якщо трохи узагальнити навики "яппі",не важко буде уявити молодого випускника престижного ВУЗу, котрий на остатніх курсах навчання спробував попрацювати у різних сферах та компаніях, що дозволило йому визначитись із напрямком діяльності. По закінченні навчання він володіє іноземною мовою (можливо двома), престижним дипломом та досвідом роботи. "Яппі" називають білими комірцями , не даремно. "Яппі " вихідці із робітничих, не багатих сімей, це не «мажори» як багато хто собі уявляє. Важко уявити собі справжнього "яппі" котрий працює по 18 год. на добу у ролі сина власника великого банку. Котрий одразу після закінчення престижного ВУЗу зайняв посаду управлінця.

Такі моральні цінності як сімя, друзі,близькі, та Батьківщина для "яппі" не є основами для комфортного життя та психологічної рівноваги. Вони не поділяють загально прийнятті у суспільстві життєві норми, можна сказати що вони бунтарі, схожі на хіпі у свій час. "Яппі " перебуває там де нові кар’єрні можливості,гроші та ресурси. Вони із легкістю змінять компанію роботодавця на конкурентів якщо ті запропонують кар’єрне підвищення та кращу платню. Проте "яппі" вкрай рідко менеджера, швидше до їх клубу входять ТОП-менеджмент транснаціональних компаній, та нові міліонери. "Яппі " багато коштів інвестують у самих себе:  тренажерні зали, дорогий одяг та аксесуари, крім цього хороша освіта (Америка,Англія), бізнес освіта МВА, знання іноземних мов дозволяє їм змінювати при потребі не лише компанію, а й країну перебування.

Правду скажуть ті НР-спеціалісти котрі вважають, що "яппі" присутня мінімальна лояльність до компанії у котрій вони працюють. Це правда, "яппі " кожну посаду міряють власною вигідністю. Їх прагматичність та гнучкість дозволяють за короткий час вибити із зручного крісла засумувавшого керівника конкурента. Їх багатий досвід дозволяє за допомогою декількох продуманих кроків вирішувати важливі бізнес питання, не створюючи при цьому нових ворогів та конкурентів, економлячи для компанії ресурси та час. Так їх методи не викликають захвату, в деякій мірі жорстокі, проте бізнес дієві. Тому питань, та ба, претензії до "яппі" з боку власників бізнесу не виникають.

Яппі та їх проблеми:

1.Розлади із здоров’ям( психологічний стан, фізичний стан та сексуальний потяг);

2. Проблеми у сімї;

3. Трудоголізм (сон 5 год. на добу,без вихідних);

4. Страх втратити всі власні накопичення та статки;

Щодо проблемного із сторони гармонії сексуального життя, "яппі" зазвичай терпимо ставиться до випадкових сексуальних зв’язків до одруження та до зрад у шлюбі. "Яппі " якщо і пов’язують своє подальше життя із однією жінкою, ніколи не залишають такий власний вибір без чіткої юридичної підтримки, тобто шлюбного договору. Не зважаючи на такі власні принципи "яппі" зовсім не проти шлюбу та сімї. Оточуючі зауважують при спілкуванні із представниками цього бізнес-виду, що їх власне світосприйняття відображається на оточуючих: цинізмом, прагматичністю та відкритою зневагою до менш успішних колег.

В колі собі подібних «яппі» завжди обговорюють катастрофічний брак часу, тема розмови відома та близька усім співрозмовникам, так як є теми обговорювати котрі у їх колі не прийнято. "Яппі" як псевдо-позитивні люди не піднімають розмову про : проблеми власного здоров’я, проблеми у сексуальному житті, труднощі у сімї, недовіру до партнерів по бізнесу, та до підлеглих на роботі. Якщо звичайні люди, різного роду занять та професій у колі колег по роботі та друзів, можуть отримати пораду, консультацію та пораду у вирішенні тієї чи іншої проблеми,у "яппі" це не припустимо. На думку "яппі " обговорювати подібні проблеми - це показати оточуючим у тому числі й конкурентам, що у тебе є проблеми. «Яппі» грають роль завжди бадьорого,успішного,енергійного профі котрий любить власну справу.

Звичайно крім певних правил поведінки, у товаристві «яппі» існують і певні табу. Ось для прикладу варто виділити такі на наш погляд позитивні обмеження як: відкрита заздрість та агресія.  На перший погляд усі присутні у товаристві «яппі» дуже ввічливі та тактовні. Як можливість принизити співрозмовника використовуються двозначні натяки  щодо дешевизни аксесуарів співрозмовника або їх технічна не відповідність  часу. Зовсім по іншому «яппі» переживають удари долі, обговорити або ж переповісти про пережиті життєві труднощі не прийнято, тому справжній «яппі» буде це старанно приховувати. Представник «яппі» пригадуватиме випробування долі лише на рівні свого розуму та розрахунків. Емоційна пам'ять у цьому випадку буде відсутня. Загалом емоційна схильність до події не їх риса, «холодний» розум це для них важливо. Якщо ж ми переведемо власну увагу на людей котрі оточують «яппі» ми зрозуміємо, що у них немає близьких  друзів. Ніколи «яппі» повністю не буде інтегрований у будь-які не форматні товариства типу: клубу любителів сигар, мотоциклістів, туристичних походів та ін. На думку «яппі» учасники таких клубів «лузери», невдахи та «нічого не досягнувші» в житті люди. Щодо автомобілів їх смак базується на умовах престижності та дороговизни. Це клас представницьких автомобілів: BMW, Mercedes, Jaguar, Audi.

Гірко помиляться ті, котрі прочитавши цю та схожі статті, одного ранку прокинувшись у своєму ліжку у батьківському домі, захочуть стати «ЯППІ». Читачам  www.mensworld.com.ua варто зрозуміти,що бути «яппі» це не стиль одягу,це спосіб життя. Звичайно якщо ви цього прагнули із раннього дитинства та не зійшли із шляху до закінчення навчання у ВУЗі, у Вас усе ще може вийти. Мільйон до 30 років-це круто. Круто якщо саме зароблений Вами, а не примітивно виведений із певного бюджету за допомогою тіньової схеми. А ще «яппі» «плювали» загалом на почуття та на сім’ю. Підбиваючи підсумки почутого, прочитаного та нами написаного варто згадати, що «стиль яппі» зародився та сформувався у США. А це не Україна, Росія, Білорусь…та ін. Ті хто був поруч «яппі» розповідають, що ритм сучасного світу та бізнесу витримати практично не під силу. Як результат, проблеми із здоров’ям (інфаркти, інсульти, нервові зриви та ін.),порушення психіки, самогубства, зловживання спиртним та наркотиками. Світ знає представників «яппі» котрі вчасно зробили переоцінку власних життєвих цінностей та скинули швидкість проживання власного життя, ті хто пішов далі перетворилися у дауншифтерів. Про них піде мова вже у іншій нашій статті. 

Автор: Богдан Ціхоцький для www.mensworld.com.ua